Того Львова більше немає

Storyteller
03.11.2014
1644

Вибрані цитати з книжки Майкла "Сторожі тротуару", яка розповідає про покоління "Львова, якого не було", - зниклих заводів і гуртожитків, театрів і музеїв, вокзалів і кнайп.


Це книжка про Львів, який не прийнято згадувати хоча більшість мешканців міста його ще добре пам'ятають. Про людей без роботи, місто без заводів та ностальгію за юністю. Про час непевності та бандетизму, зникнення дефіциту на торгівлю, еміграції у пошуках кращої долі.

Чому "Сторожі тротуару"? "У той час на стадіоні "Україна" не грали у футбол, туди приходили торгувати. Відбувалося це дуже примітивно. На асфальт ставились дві цегли і це була твоя територія, яку ти забивав. І ти стеріг це місце, бо міг хтось прийти та зайняти. Між ними клали газету на якій і розміщували товари (а цегла просто потрібна для того, щоб не здувало газету). Торги приходили просто на тротуарах, звідси і назва книги. І це був абсурд, бо ти вартував бруд, тротуар." (інтерв'ю з автором на сайті Варіанти)

Радянське місто

Колаж із поштівок 1980 р. - пл. Галицька, Електрон, ЛАЗ
Джерело: www.etoretro.ru
"Цього Львова немає на карті. Тільки в пам'яті і легендах Людвіка, Вітека і героїв невідомо чого. Нове місто. Не Львів, Леополіс, Львув, Лемберг..."

Місто з десятками заводів та сотнями тисяч робітників залишилося в історії. Покоління 90-х - змушене шукати своє місце вже у новому місті. Час коли довкола одного з найбільших в місті стадіонів вирувала торгівля.

"Міста, яке працювало, не має, є місто, яке себе продає, точніше, вітрину того, що зробили давно, до війни".

"Хто не забув дев'яності, холод, той пам'ятає той сніг, стадіон "Україна" і тисячі заморених бізнесом трейдерів, які стукають ногами об лід. Всі торгували... всі там крутилися".

"Тоді торгувало півміста і купувало пів Львівської області. Вітер, дощ зі снігом, мороз. Львів - не Ташкент. Речі важко тримати в руках. Частина кладе на газету. Місце забивали в ночі. Ставили дві цеглини, між ними товар - все, це наш тротуар, наш прилавок. Територія торгів - море лахів, консервів, сигарет і невиспаних, злегка нервових людей".

Місто тоді...

Кінотеатр, кафе, люди на проспекті, новобудови. Колаж із поштівок міста виданих у 1980 р.
Джерело: www.etoretro.ru

"Пришельці з планети чорно-білих телевізорів і дешевих пиріжків з лівером... в їхній розмові траплялися невідомі науці слова. Джинси вони називали "техасами" і пам'ятали, коли за долар давали рублі і декілька років на зоні. Їхня мода, стиль, смак, життєвий ритм - усе сформовано і задано Вчора".

"Дев'яності? Забутьте, цього ніколи не було, або було, але дуже давно".

"Час забутих вітрин, служб, контор, інституцій, намальованих рукою художника текстів реклами, написаних мовами, яких уже не чути на вулицях, на яких не говорять у Львові сьогодні".

Книга Майкла це розповідь про місто та людей його молодості та мого дитинства. Хто цей час пам'ятає скоріш за все воліє його не згадувати. Для мене це історія про світ кавалки якого я бачив очима дитини і сприймав зовсім по іншому.

"Яке покоління, Старий. Ми уламки прожитих історій..."

"Як жили, любили, творили? Важко, сіро і нудно, а часом неймовірно повільно. Читали романи, бо дали на ніч, писали листи від руки, дивилися футбол, на трибунах. А "Колос"?... Пиво "Золотий колос" і краби. Хто був, пив, пробував, знає..."

Підбірка цитат про місто і його жителів після розпаду Радянського союзу з книги Майкла "Сторожі тротуару". Київ: "Комора", 2013. - 148 с. Детальніше про книгу та автора можна дізнатися з публікацій в Zbruc або Варіанти. Веб-сторінка книги книги "Сторожі тротуару"

Ілюстрація:

comments powered by Disqus